ухопити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ухопити — хоплю, пиш, (вхопити, вхоплю), Пр. Хватати, пійматись за щось руками, швидко і сильно схопити щось; спіймати когось на незаконному вчинку; грубо схопити щось і взяти з собою … Словник лемківскої говірки
вхопити — див. ухопити … Український тлумачний словник
піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… … Український тлумачний словник
узяти — (взя/ти), візьму/, ві/зьмеш; мин. ч. узя/в, ла/, ло/; наказ. сп. візьми/; док. 1) перех. Ухопити рукою (руками) або яким небудь знаряддям. 2) перех. Здобути, дістати. || Купити, придбати. || Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння,… … Український тлумачний словник
ухватити — ачу/, а/тиш, док., перех., розм. Те саме, що ухопити … Український тлумачний словник
ухоплений — (вхо/плений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухопити (вхопи/ти) … Український тлумачний словник
хопити — I плю/, пиш; мн. хо/плять; док., перех., діал. Схопити, ухопити. II пить, док., безос., розм. Те саме, що вистачити 1) … Український тлумачний словник
чіпкий — а/, е/. 1) Здатний, спроможний ухопити, втримати що небудь, вчепитися за кого , що небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). || перен., розм. Який прагне захопити, привласнити якнайбільше; загребущий. || Здатний учепитися, ухопитися (про людину) … Український тлумачний словник
дихати — I (робити вдихи й видихи), віддихати, віддихувати, віддихнути, віддихати, зводити дух, звести дух; хапати повітря, хапнути (ухопити) повітря (жадібно); сапати, сапнути (важко, зі свистом); хлипати, хлипнути (важко, голосно); хакати, хакнути,… … Словник синонімів української мови
